Творчість дозволяє нам рухатись вільно й не тільки бачити, а й вільно реагувати на відчуття, що нас бентежать або навіть якщо не виникає тих явних відчуттів проте лишається реакція. Вільна й неупереджена нічим.
Ти бачиш, чуєш і відповідаєш. Не обов’язково то буде взаємність — то буде лише твій вільний розсуд.
Ти бачиш дерево, сірий асфальт, білі смужки, небо, травичку, місцями пожовклу, небо, хмарини, обрій, будівлі, вітер що налітає ліворуч. Це буквально. А що саме бачиш ти — то твоє внутрішнє. Ти робиш фото й запам’ятовуєш, закарбовуєш у душі момент. Момент власної творчості. не обов’язково для всіх — цілком можливо виключно для себе
